Виробничий відділ заводу в Житомирі підтверджує, обидва заводи “Кромберг енд Шуберт” – єдина сім’я

Сьогоднішній матеріал рубрики  особливий, тому що наша розповідь не просто колектив конкретного відділу, а про те, що наш колектив – єдине ціле, про співпрацю між двома заводами в різних містах і про те, як один успіх стимулює інший.

У січні 2016 року, коли запускалося виробництво у Житомирі, важко було уявити те, що там є сьогодні.

Фотографія, де перший склад команди стоїть в куртках в пустому цеху –  це і був початок початку. Такий динамічний розвиток став можливим завдяки поєднанню досвіду лучан та запалу житомирян.

• Без допомоги луцьких колег у нас не вийшло б нічого! – кажуть ті, хто сьогодні працює в “серці заводу”, виробничому відділі.

Не дивно, зважаючи на те, що “мама” і “тато” цього відділу приїхали саме з Луцька. “Мама” і “тато” – це Валентина Бенько, керівник дільниці та Ярослав Мельник, начальник відділу. І так їх називають не випадково: атмосфера відділу по-справжньому сімейна, хоча роботу тут не назвеш легкою.

Про Ярослава підлеглі говорять, що він має твердий характер,  але добре серце, на першому місці для нього є результат та якість виконання підлеглими своєї ділянки роботи. Спокійний та врівноважений, що є ознаками сильної особистості.

• Він класний керівник, ніколи не буде кричати на емоціях. Якщо є проблема, завжди буде шукати вихід разом з тобою, розкаже  і покаже в чому помилка і як її виправити. Можливо, багато в чому його підхід до підлеглих обумовлений тим, що він сам виріс з прямого працівника і пройшов всі етапи виробництва. Сподіваюся, я теж навчуся такому управлінню персоналом. Від імені всіх майстрів дякую йому за роботу! – говорить про Ярослава майстер зміни Олександр Козенюк.

Щодо пані Валентини, то вона чує і бачить кожного з своїх підлеглих. Образ щодо неї не може бути в принципі, тому що якщо і дасть прочуханки, то тільки по ділу. Валентина підтримує всі ініціативи свого молодого колективу, вона завжди разом зі «своїми» – і на драгонбоатах веслувати, і команди з боулінгу та футболу підтримати, і креативно з Днем народження привітати. Для багатьох її підтримка дійсно неоціненна. Також викликає захоплення те, як чітко вона виявляє потрібні риси для подальшого розвитку працівника при призначенні на відповідну посаду.

А ще на виробництві є “три мушкетери” – керівники змін Богдан Сацик, Микола Петракович та Заверуха Андрій. Вони є  гордістю та надійнийним тилом  Валентини Бенько.

• На виробницві немає місця спортивним баталіям, тому що наше завдання – вчасні, повноцінні та якісні експорта нашим клієнтам. Кількість та якість – ось основні цілі. Півтори тисячі фіолетових фартухів заробляють для виплат заробітних плат для технічного, фінансовому відділам, айчерам, логістам та іншим. Забезпечують топові компанії комплектуючими для їх виробництва автомобілів,  а власників цих автомобілів задоволенням від користування якісними транспортними засобами.  Мене ж вони спонукають зранку іти з задоволенням на роботу,  – Андрій Заверуха
• Досвід роботи на заводі змінює тебе. Ростеш не  тільки професійно. а змінюєш організацію власного життя. Я відповідальний за організацію  роботи зміни, а це 7  майстрів та більше 300 працівників. Ми всі маємо вміти  адаптуватися під різні обставини, нівелювати форс-мажори, працювати злагоджено, як годинник. Виробництво для мене це – пригоди, розвиток, нові враження, емоції, нові цілі і завдання,  – Богдан Сацик.

Микола Петракович на перший погляд здається дуже серйозним. До тих пір, поки не  починаєш організовувати з ним команди на чемпіонат по боулінгу. Тоді стає зрозуміло – серйозний він лише в роботі. А по життю дуже відкрита та весела людина. Микола  повернувся з Києва до рідного Житомира, маючи досвід роботи майстром на виробництві й успішно використав його на Крошу.

• Хто шукає, той знаходить. Коли в місті чую серед молоді розмови про відсутність робочих місць, то дуже дивуюся і запрошую прийти на наш завод спробувати, – каже Микола. Тут, кожен, хто не лінивий і вміє ставити цілі, неодмінно досягне успіху.